Автор Олеся Верба 
Парфумерія стає не лише пристрастю, а й активною спільнотою. З клубами, виставками та подкастами, ентузіасти формують нову культуру. Піа Лонг досліджує, як індустрія може підтримати цей зростаючий рух.
На зустрічах клубу в Гельсінкі люди насолоджуються смачною італійською їжею при свічках, обговорюючи аромати, вивчаючи їх та спілкуючись. У Геонг, Австралія, проходить перший Фестиваль парфумів, організований бібліотекарем Клер, яка поєднує свою пристрасть до парфумерії та літератури в подкасті “Paperback Perfumes”.
У Лос-Анджелесі Інститут мистецтва та ольфакції готує події для всіх бажаючих, де можна вивчати аромати без попередніх знань. Тут важливо не тільки дізнаватися про ноти, а й насолоджуватися культурою ароматів у розумний спосіб.
Ентузіасти обмінюються зразками парфумів, залишаючи один одному записки: “Дай знати, що ти думаєш”. Це спілкування стало основою багатьох ініціатив, включаючи перший Лондонський парфумерний похід, організований Ольгою з Perfume Walks London.
Зростання парфумерної фан-культури відбувається вже кілька років. Виставки, експерименти з парфумами, блоги та журнали, такі як “The Scented Letter”, сприяють популяризації теми.
Експерти вважають, що парфумерія може стати серйозним хобі, яке не має елітарності, а базується на інклюзивності та радості. Це може призвести до створення нових просторів для спільноти, де продажі не є головним пріоритетом.
Подкасти вже створюють такі простори, як “On the Scent”, де слухачі не лише підписуються, а й зустрічаються на живих заходах. Індустрія повинна знайти нові способи комунікації, щоб підвищити усвідомленість про аромат.
Чи можемо ми уявити магазини “плати за спрей”, де можна пробувати нові аромати щодня? Які нові моделі роботи можуть виникнути? Це питання потребує обговорення серед фанатів і професіоналів.
Старі моделі роздрібної торгівлі продовжують існувати, але важливо створити цікаві простори, де торгівля не є основною метою. Важливо, щоб кожен міг долучитися до цього зростаючого руху.